Флоровский женский монастырь

Київський словник
Монастирі Київа
Храми Київа Свято-Вознесенський Флорівський жіночий монастир ¹ УПЦ МП

Свято-Вознесенський Флорівський жіночий своєкоштний монастир.

Київський Флорівсько-Вознесенський жіночий монастир
вул. Фролівська, 6/8 ( вул. Хорива, 1-5 )

Київський Флорівсько-Вознесенський жіночий монастир (діючий - Вознесенський храм, Казанський - фото праворуч - відроджується).

Тихвінський трапезний храм Флорівсько-Вознесенського монастиря (трапезна). Збудований на місці дерев'яного храму Флора і Лавра.

Будинок настоятельниці.

Воскресенський храм (відроджується).

Дзвіниця (1740-1821р.)
вул. Микільсько-Притиська, 5А

Монастирю повернули частину будівель та Казанський собор (2011р.)

Квітне магнглія (квітень 2011р.)

Святой источник в начале ХХІ и ХХ веков

фото 2015р.

Флорівське кладовище на Замковій (Флорівській) горі.

Поховання на монастирському подвір'ї.

Монастирське подвір'я.
вул. Микільсько-Притиська, 5А

Флорівський монастир з кладовищем і Троїцькою церквою на Замковій горі. Погляд з гори Уздихальниця (з листівки початку ХХ ст.)

Флорівська (Замкова) гора
Сучасний вигляд.

Киев в миниатюре

¹ Вперше монастир із церквою Святих Флора і Лавла згадується у грамоті від 1556р. В 1711р. він був об'єднаний із Вознесенським жіночим монастирем, на місці якого побудован "Арсенал" Печерської фортеці.
Вознесенський собор монастиря був освячен в 1732р., інші храми: Воскресенський, Казанський, трапезний Тихвинський (на місці церкви Флора і Лавла), Свято-Троїцький (на кладовищі), дзвіниця - збудовані у ХІХст.
В 1929р. радянська влада закрила монастир, тоді ж було зруйновано Свято-Троїцьку церкву на Замковій горі. З 1942р. монастир відроджений, але без храмів. На сьогодні ці храми повернені монастирю.
Свято-Вознесенський Флорівський жіночий монастир від свого заснування не загальножитний, а своєкоштний.
Святі мученики Флор и Лавр рідні брати, будівельники, із перших христіян, візантійці. Збудувавши для римлян храм, встановили там хреста і почали зі спільниками правити молитви Ісусу Христу, за що і були римлянами засипані живими у колодязі.